Запровадження принципів енергоефективності в Україні – це вже питання виживання, пише у Facebook народний депутат від «Батьківщини» Олексій Рябчин.
Учора в Комітеті ПЕК в форматі круглого столу обговорювали перспективи подальшого фінансування «теплих» кредитів з віце-прем’єр-міністром Г.Зубко.
Наразі в Україні склалась незрозуміла ситуація: з одного боку, уряд начебто і підтримує енергоефективність на словах, але проект Держбюджету на 2017-ий рік засвідчує протилежне.
На субсидії, які отримає навіть не населення, а монополісти, передбачено аж 50 мільярдів, тоді як на «теплі» кредити. Ще не створений Фонд енергоефективності – лише 800 мільйонів – по 400 на кожну програму.
Зараз Міністерство регіонального розвитку наполягає на збільшенні фінансування програми «теплих» кредитів для населення на впровадження енергоефективних заходів.
Фракція «Батьківщина» однозначно підтримує такі вимоги, особисто я підписав відповідного листа.
Дивно, що фракції коаліції та представники уряду почали використовувати риторику опозиції і вимагати від уряду збільшення фінансування енергоефективних заходів.
Треба розуміти, що політика субсидування – це повна протилежність політиці енергоефективності, адже саме вона формує та укріплює енергоНЕефективну поведінку населення. Держава встановила тарифи, які не по кишені українцю, але не створила механізмів, які б допомогли йому «злізти з голки» та зменшити рахунки.
Передбачених на теплі кредити 400 мільйонів вистачить лише на два місяці – такий підхід руйнує у людей, які і без того мають не мають довіри до зруйнованої банківської системи довіру до цих програм. Ми повинні, навпаки, формувати у людей думку про державу як надійного партнера, який дійсно надає допомогу. Але якщо людина приходить за підтримкою для утеплення будинку, а держава їй каже, що «гроші скінчились», то ця людина, скоріш за все, більше не прийде.
Але це не єдина проблема. Фонд енергоефективності і «теплі» кредити – це добре, але в Україні такий низький рівень життя, що багато громадян просто не мають змоги ними скористатись.
Минулий тиждень я провів на Донеччині, спілкувався з мешканцями малих міст і сіл. Багато людей навіть не знають про можливості, які надає держава. А якби і знали – у них би все одно не вистачило статку їх використати за умовами банків. Необхідні неринкові механізми для найуразливіших верств населення, на яких підвищення тарифів відбилось найболючіше.
У нашій державі настільки гостро стоїть проблема енергоНЕефективності, що держава мусить не лише допомагати, а й взяти на себе провідну роль в процесі трансформації принципів споживання ресурсів. До речі, і в Директиві 2012/27/ЄС, яку ми взяли на себе зобов’язання імплементувати, так і зазначено: взірцем має бути саме держава.
Україна зараз доведена до такого стану, що успішне запровадження принципів енергоефективності – це вже питання виживання як кожного конкретного громадянина, так і всієї країни.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 7 грудня 2016-го.
