В Україні вже тривалий час відсутня не тільки стратегія приватизації, а й чіткий план з її проведення. Натомість, відбувається продаж державного майна.
Таку думку висловила в ефірі телеканалу «ZІК» народний депутат від «Батьківщини» Олександра Кужель, коментуючи резонансну відставку голови Фонду держмайна Ігоря Білоуса.
Політик наголосила на неприпустимості продажу стратегічних підприємств, які мають залишатись під контролем держави. Водночас, як зазначила депутат від «Батьківщини», необхідно позбавлятись від неефективного економічного баласту, віддаючи такі активи за символічну платню.
«Це політичне питання: держава має залишити стратегічні об’єкти у своїй власності. Але, на жаль, на розгляд Верховної Ради виносяться рішення, за якими на приватизацію подають саме стратегічні підприємства. Спочатку починалось з «Укрзалізниці», потім перейшли до морських портів. Обираються об’єкти, які є економічно вигідні для країни та здатні приносити чималий прибуток до бюджету», – обурилася Кужель.
Також вона назвала неприпустимим підхід, публічно озвучений урядовцями, за яким новий власник може зруйнувати проданий об’єкт, знищити його, а обладнання продати на металобрухт.
Невід’ємною умовою продажу, на думку народного депутата, має стати неухильне виконання ретельно прописаного інвестиційного договору, в якому обов’язковою умовою має бути збереження інфраструктури та створення нових робочих місць.
«Якщо буде підписано інвестиційний договір – новий власник зберігає інфраструктуру і робочі місця. І ці норми вже сьогодні прописані в законодавстві. Якщо ж інвестиційний договір не виконується – купівля вважається недійсною, власнику повертають сплачену суму з утриманням штрафних санкцій», – пояснила Олександра Кужель.
Окрім того, парламентар нагадала, що в 2009 році за дорученням прем’єр-міністра Юлії Тимошенко Держкомпідприємництво (тоді його очолювала Олександра Кужель) запровадило першу, і на той час чи не єдину ініціативу щодо інвентаризації всіх державних підприємств.
Тоді, за словами Кужель, уряд намагався змусити ці підприємства відкривати рахунки винятково у Держказначействі, щоб країна мала змогу контролювати фінансові потоки, які заробляють керівники, прикриваючись статусом держави.
«Тоді, незважаючи на шалений опір, ми змогли хоча б приблизно дізнатись кількість держпідприємств – їх було більш, ніж 5 тисяч. Часто самі керівники міністерств та відомств не знали, що у їх підпорядкуванні є сотні об’єктів. Під час так званої інвентаризації викликало подив те, що найбільша кількість державних підприємств була в Міністерстві оборони – від кіностудій до свиноферм і ринків», – пригадала Олександра Кужель.
Представник «Батьківщини» додала, що «при кожному міністерстві і зараз існує багато підприємств, які вони не хочуть закривати, тому що це річечки, які наповнюють власні кишені».
