Ігор Луценко: Стратегія хронічного військового конфлікту

Якщо значна частина населення в певний історичний момент готова погодитися з фактичною капітуляцією, то винні у цьому політики, які обіцяли легкий мир.

Вони замість відвертого «нас не чекає нічого, крім сліз і крові» говорили про «мирний план», який здійснять десь у невідомих просторах невідомі люди.

Зосередитися на економіці під час повномасштабного збройного конфлікту сьогодні означає перестати розуміти причини, з яких ресурси країни мобілізовуються на фронт.

Уявімо, що ми просто не знаємо про війну. А юридично і частково інформаційно вона для нас справді не існує. Це факт.

Тоді великі військові витрати, призов чоловіків, обмеження на економічне співробітництво з однією з країн-агресорів буде сприйматися як абсурд і шкода.

Отож, стратегія ворога полягатиме у тому, щоб максимально наобіцяти мирні рішення політикам тої чи іншої країни, через підконтрольні ЗМІ країни-жертви максимально витіснити війну з інформаційного поля.

А ще – стомити країну війною. Не переходячи больовий поріг, діяти як хронічна хвороба у організмі людини, яка робить свою злу справу завдяки тому, що не створює надпорогового дискомфорту.

А коли приходять біль і неміч, то – вже пізно.

Ігор Луценко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 30 серпня 2016-го.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова