Як повідомляють місцеві ЗМІ, неподалік від «легендарної» Врадіївки – новий (черговий) бунт проти поліцейського свавілля.
Пишуть, що поліцаї забили до смерті людину. Кількасот людей зібралися на мітинг.
Ще раз пояснюю, як таке могло статися у країні, де Майдан «переміг».
По-перше, планування поліцейської реформи відбувалося кулуарно. Ні «чужих» народних депутатів, ні експертів не залучали. Навпаки, усі альтернативи підступно усунули, зокрема, законопроект, співавтором якого був я.
Усім керувала «стратегічна сімка» спільно з представниками США та ЄС. ЄС та США більше цікавили свої теми, стратегічну сімку – щоб зберегти контроль над силовим апаратом. У результаті усі залишилися задоволеними, фінансування іноземних рядів успішно освоїли, через атестацію за сприяння Авакова пройшло ядро «упирів» з міліції, готових служити новим господарям. Згуладзе заробила непогані гроші, Деканоїдзе досі заробляє, не розуміючи документів, котрі підписує.
По-друге, в основу реформ поліції не поклали принцип негайної та невідворотної відповідальності поліцейського за порушення ним прав і свобод людини. Іншими словами – за все те, що раніше траплялося у Врадіївці, Семиполках, на Майдані.
Найкривавіший історичний урок нашої внутрішньої історії горе-реформатори повністю проігнорували. Натомість нижню ланку МВС частково оновили, набравши нових патрульних, змінили назву на «поліцію». У випадках критики реформи почали тикати у очі «нових патрульних» – справді, у більшості, симпатичних хлопців та дівчат, але при цьому прикриваючи ними несимпатичних злочинців у системі.
По-третє, «упирі в погонах» продовжували убивати. Про те, що так буде, я попереджав своїх колег з громадянського суспільства, які до останнього захищали так звані «реформи», так званих «реформаторів». Щоправда, зараз вже почалось переосмислення.
Що тепер робити?
Не припиняю закликати повернутися у відправну точку поліцейської реформи і разом почати все з нуля. Точніше, врахувати плюси нової патрульної поліції та гіркий досвід атестації.
Я пропоную взяти за основу а) законопроект, підписаний, мною – про національну поліцію; б) законопроект, розроблений за сприяння Михайла Лебедя та колег; в) законопроект, розроблений, зокрема, мною, про ідентифікацію поліцейських. Це все зібрати і сформувати на цій базі чітку і готову до використання реформу поліції.
Реалістично, що ця реформа як план стане в нагоді, коли у парламенті буде нова більшість і буде новий Кабмін. Але до того моменту якраз не варто втрачати час – потрібно пропрацювати максимально усі деталі. На жаль, реальність підкидає надто велику кількість кейсів.
Подібна реформа – перше, що слід було зробити після Майдану, оскільки сам Майдан був бунтом проти міліцейського свавілля.
Чи усі вже забули?
Ігор Луценко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 25 серпня 2016-го.
