Пенсільванія – штат, де народилася американська демократія, де була прийнята Декларація незалежності. Я тут вперше.
Тут Губернатор штату сидить в неймовірно красивому кабінеті пана Бенджаміна Франкліна – президента Пенсільванії свого часу.
Тут всюди дух історії, який перетинається з сучасністю.
Наразі в палаті представників Пенсільванії, тобто в парламенті штату, немає одного представника – він був звинувачений в отриманні хабара та сам склав свої повноваження.
Його місце в залі засідань так і залишається порожнім.
Ми питаємо про імунітет парламентаря і чи голосували за його зняття, чим дуже дивуємо нашим американських колег: ніякого імунітету немає щодо кримінальних злочинів, лише щодо виступів у залі засідань та дебатів.
У принципі, як і в більшості країн світу.
Рік тому генеральний прокурор домігся обвинувального вироку для відомого конгресмена з Пенсільванії за звинуваченнями по 22 справі у корупції та шахрайстві, докази щодо яких 6 років збирала прокуратура та ФБР.
Корупційні скандали тут не є рідкістю, через що Пенсільванію називають не лише «колискою американської демократії», а й колискою політичної корупції.
Утім, кожен великий корупційний скандал майже завжди означає кінець політичної кар’єри. Назавжди.
А у 2015 році тут спалахнув скандал, який не поступається «Картковому будинку»: лобіст зробив запис того, як він передає подарунки та гроші 6 парламентарям в обмін на іхнє «посередництво» та «прихильність» у деяких питаннях.
Усі 6 опинилися на лаві підсудних.
Зловживання, корупційні скандали, витрата коштів із кампанії на персональні потреби – не рідкість для США, але і відповідальність за ці дії сувора.
До того ж, найгірша втрата для політика – втрата репутації.
Як формується таке неприйняття корупції та зневага у суспільстві до будь-кого, замішаного в корупції? І це у державі, де скандали є досить частими. Для мене загадка.
У нас корупцію у владі сприймають як щось абсолютно зрозуміле. Ніхто не буде шокований і не подумає вимагати відставки.
Окрім декількох «зелених» депутатів та «навіжених» громадських активістів. Учасники ж скандалу на них дивляться зверхньо та з невеликим співчуттям – бо вони чесні та бідні дурні.
Жоден умовний пан Мосійчук не може в Пенсільванії повернутися у парламент після публічного показу відео, де він бере хабарі.
Це просто неможливо, бо сам парламент тоді викине його із зали голосуванням.
У нас – комітет з питань регламенту не діє, а парламент не здатен на боротьбу з корупційними колом кругової поруки.
Це може і має виправляти незалежна професійна прокуратура, у випадках конкретних злочинів – СБУ та, звісно, новостворені органи – НАЗК, НАБУ.
На жаль, більшість органів вже дискредитовані (як вони так швидко встигли розчарувати людей?) та стали частиною системи, а не незалежним контролером законності.
Прикладом, як можуть та мають працювати правоохоронні органи, ось вам довгий, детальний, майже безкінечний «Перелік американських політиків, які були засуджені за злочини».
Більшість політиків – засуджені за корупцію, шахрайство та несплату податків.
Я повірю у пафосні довгі промови влади щодо боротьби з корупцією, коли у нас з’явиться хоч коротенький, хоч на сторіночку, аналог такої американської сторінки у Вікіпедії.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 2 березня 2017р.
